УЗГОЛОВ’Я, В’Я,
Узголов’я, в’я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам’яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов’в. МВ. ІІ. 159.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 323.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
УЗГРЯНИЧАНИН, НА, →← УЗГІР’Я, Р’Я,